Дилогія «Довгота днів» складається із двох частин. Одна – власне романне тіло. Друга — новели, автором яких є один із персонажів роману. Романне тіло є казкою про війну. Зібрання новел, навпаки, витримане на кшталт реалізму. Рафєєнко легко з'єднує здавалося б непоєднуване, використовує зухвалі риторичні прийоми, щедро розкидає за текстом алюзії, цитати і перефразування. Всі його відчайдушні дива не просто так, а з наміром, з ідейним підґрунтям, за ними криється чітка система уявлень про будову світу та ставлення до нього.