Генрі Міллер – найвизначніший представник експериментального спрямування в американській прозі XX століття, зухвалий новатор, чиї найкращі твори тривалий час перебували під забороною на його батьківщині, майстер сповідально-автобіографічного роману. Повість «Диявол у раю» (представлена в новій редакції) – це свого роду притча про порятунок, що не відбувся, про те, що всяке благодіяння неодмінно карається, про безуспішність діалогу двох фаталізмів: староєвропейської астрології і новомодного на той момент східного дзена. Роман «Під дахами Парижа» (що публікується в новому перекладі) - мабуть, найбільш скандальний твір сучасного класика; книгу цю, яку Норман Мейлер назвав «найкращим еротичним романом нашого часу», Міллер писав у переломному 1941 році на замовлення лос-анджелеського книгопродавця, отримуючи долар за сторінку, і початковий тираж становив п'ять машинописних екземплярів.