Генрі Міллер – найвизначніший представник експериментального спрямування в американській прозі XX століття, зухвалий новатор, чиї найкращі твори тривалий час перебували під забороною на його батьківщині, майстер сповідально-автобіографічного жанру. Скандальну славу принесла йому «Паризька трилогія» - «Тропік Рака», «Чорна весна», «Тропік Козерога»; ці книги йшли до широкого читача десятиліттями, долаючи судові заборони та цензурні рогатки. Наступним за масштабністю твором Міллера стала трилогія «Розп'яття троянди» («Роза розп'яття»), розпочата романом «Сексус» і продовжена «Плексусом». Так, раніше ці книги шокували, але тепер, коли скандал давно затих, залишилася сила слова, сила справжнього почуття, сила прозріння, сила величезного таланту. У романі Міллер розповідає про свої подорожі Америкою, про те, як, залишивши роботу в телеграфній компанії, намагався звернутися до творчості; він розмірковує про мистецтво, аналізує Достоєвського, Шпенглера та інших видатних мислителів…