Джордж Оруелл — один із найпопулярніших у світі авторів і дуже суперечлива персона свого часу. Народився в Бенгалії, навчався в Ітоні, працював у поліції, на радіо та в букіністичному магазині, воював в Іспанії та писав книги. Затятий противник комунізму і захисник демократичного соціалізму, Оруелл влаштував бунт проти суспільства, до якого так прагнув, але в якому відчував себе абсолютно чужим. Перший роман Оруелла, «Дні в Бірмі», заснований на його досвіді роботи в колоніальній поліції Бірми в 1920-і роки і викликав гарячі суперечки через різке зображення колоніального суспільства. «Дочка священика» знайомить з зовсім іншим Оруеллом — майстром психологічного реалізму та захоплюючого сюжету. Повість-притча «Скотний двір» сповнена гострого сарказму та політичної сатири. Мешканці ферми уособлюють найстрашніші людські вади, а сама ферма стає символом тоталітарного суспільства. Більш широкий розмах проблема тоталітаризму набула в «1984» — останньому романі Оруелла — поряд з «Ми» Замятіна, «Про чудовий новий світ» Хакслі та «451° за Фаренгейтом» Бредбері. Що буде, якщо у правлячих колах поширяться ідеї фашизму та диктатури? Яким стане суспільний устрій, якщо влада вимагатиме неухильного підпорядкування? До якої катастрофи приведе такий режим?