У 1890-1905 pp. завдання, які мав виконувати класичний броненосний крейсер, зводилися до наступного: розвідка боєм; швидке зосередження та охоплення флангів противника; нав'язування противнику бою та утримання вогневого контакту з ним до підходу головних сил; можливість ведення лінійного бою в одному строю з ескадреними броненосці; переслідування противника, що відступає; самостійні дальні операції та підтримка легких крейсерів. Таким чином, броненосні крейсери, як це представляли всі великі морські світові держави, були придатні як для крейсерської та колоніальної служби та ведення розвідки, так і для використання в бою як швидкохідна дивізія головних сил. Друге завдання відразу ж віддало перевагу перед іншими.