Роки, які охоплює третій том щоденників, – найплідніший період життя Вірджинії Вулф. Саме в цей час вона створює один зі своїх шедеврів, «На маяк», і перший малюнок роману «Хвилі», а також публікує «Місіс Деллоуей», «Орландо» та знамените есе «Своя кімната». Як автор щоденників Вірджинія розкриває всі аспекти свого життя, від побутових та соціальних дрібниць до складнішої теми її любові до Віті Секвілл-Уест або, наприкінці тому, любові Етель Сміт до неї. Вона ділиться й іншими інтимними роздумами: про шлюб і дітонародження, про смерть, про вибір одягу, про таємниці свого розуму. Іноді Вірджинія звертається до хроніки, описуючи, наприклад, Загальний страйк, і навіть робить замальовки портретів Томаса Харді, Джорджа Мура, У.Б. Йейтса та Едіт Сітуелл. Вперше російською мовою.