«…Ось що розповіла мені людина з глибоким шрамом посередині чола, з обличчям жорстким і сірим, що навіки ввібрала в себе землісту блідість в'язниці, і з поглядом нестерпної твердості, істинно іспанської твердості. Ми розмовляли про іспанський футбол. – Ви питаєте, звідки я так добре знаю футбол? Так, я знаю його чудово. Я можу назвати всіх гравців "Барселони", і "Атлетико-Більбао", і "Сарагоси", і мадридського "Реала" за останні десять років. Я знаю всі подробиці життя ді Стефано. Хто його батьки, де він живе, його улюблене вино, його улюблений кіноактор, скільки коштує його автомобіль... Те саме я можу розповісти про дель Соля і Кубалу. О, в моїй пам'яті застрягли такі подробиці, яких не пам'ятають найвитонченіші спортивні статистики! І при цьому я жодного разу не бачив ні ді Стефано, ні Хенто, ні дель Соля – нікого з цих зірок у грі. Як це відбулося? Зараз ви зрозумієте. Трошки терпіння. …»