«…Змагання ще не розпочалися. Судді з червоними пов'язками на рукавах про щось азартно сперечаються, метушаться, бігають із якимись папірцями, розмахують ними, вимагають один в одного якихось нових папірців. Я протискаюся вперед, знаходжу місце на першій лавці: мені поступається його хлопчаком років десять. Сам він примостився у мене в ногах, просто на землі. Папірці мелькають ще півгодини. Нарешті близько восьмої години вечора духовий оркестр ударяє туш. Починається парад борців. Гуськом слідом за суддями проходять усередину чотирикутника і вишиковуються навколо килима вісімдесят борців. …»