«… Чортиком вискочила на дорогу руденька піщанка і помчала попереду машини, охоплена жахом і загіпнотизована ревом мотора. Сапар Мередович задумав: якщо піщанка поверне з дороги вліво, значить усе залишиться як і раніше; якщо праворуч, – відбудуться зміни. Очуміла піщанка мчала по колії за два метри перед радіатором, не знаходячи сил згорнути ні вправо, ні вліво, і раптом зникла, наче провалилася. Сапар Мередович вирішив дочекатися другої. Майбутнє було тривожне, і Сапару Мередовичу не терпілося отримати хоч якусь відповідь. Сапар Мередович вп'явся в неї очима. Але тут…»