«Роздуми про єврейське питання» — спроба виявити механізми ненависті. Сартр визначає тут расизм як страх відповідальності за власне життя. Антисемітизм - це "пристрасть": упередження, яке неможливо підтвердити фактами. Тобто «криводушність». Таке неприйняття певної спільноти подібно до якоїсь тривоги, що приховує своє ім'я. Антисеміт видає свою боязнь заглибитись у потаємні куточки своєї свідомості. Замість того, щоб «вийти з самого себе», він малодушно воліє сховатися в пастці привітної і зовнішньої для нього реальності.