Робота Сартра «Уявне» («L'Imaginaire») є твір відомого філософа, створений наприкінці 30-х років і виявляє сильний вплив вже опублікованих на той час феноменологічних праць Е. Гуссерля. Автор немов виконував завдання вчителя, що намітив основні напрямки феноменологічної дескрипції різноманітних предметів інтенційної свідомості. Сартр вибирає одну з найбільш суттєвих та інтригуючих здібностей людського розуму – уяву. У роботі «Уява» (L'Imagination), що з'явилася дещо раніше, він проводить критичний аналіз теорій ментального образу, що з'явилися з часів Декарта. Тепер же, дотримуючись основної методичної думки Гуссерля, він береться здійснити феноменологічний опис діяльності уяви та ноематичного кореляту цієї діяльності — уявного, образу. Здійснена автором скрупульозна феноменологічна дескрипція є вкрай повчальним досвідом, а крім того, тісно пов'язана з літературною творчістю автора, зокрема з романом «Тудота», що з'явився приблизно в той же час.

«Уявне» замикає собою серію робіт Сартра з психології. У тому, що «Уявне» — книга з психології, що вивчає її людина, переконується негайно, зіткнувшись із великою кількістю в ній спеціального, суто психологічного матеріалу (особливо багато його в другій і третій частинах книги). І все ж таки перед нами не просто книга з психології. Це — філософська книга. Це книга з філософії психології. Вона більшою мірою присвячена філософії, ніж психології. Тут важлива й та обставина, що вона вийшла друком лише за три роки до того, як було опубліковано «Буття і ніщо». Проміжок часу невеликий. Тому не дивно, що в «Уявному» можна виявити зачатки тих філософських ідей, які досягли зрілості в «Бутті і ніщо». Jean-paul sartre