Під час підготовки перекладу та редагування роману Мартіна Круза Сміта «Парк Горького» редактори прагнули, по можливості, не відходити від авторського тексту, незважаючи на масу неточностей і фактологічних помилок, допущених автором. Це насамперед стосується його знання географії Москви (за всього бажання з Парку Горького не можна побачити ні Донського монастиря, ні Міністерства оборони), радянської юриспруденції (слідчих у ЦК КПРС не було, контролем за виконанням постанов уряду прокуратура безпосередньо не займається, а прокурори не носять мундирів з генеральськими погонами на плечах), нарешті, повсякденних реалій радянського життя (важко повірити, щоб до слідчого зверталися просто за посадою, без обов'язкового додавання «товариш»). обов'язком попередити про них.