Людина не може існувати і діяти у світі, не перетворюючи її на мислиму тотальність, а отже, не надавши їй форми. Цей спосіб взаємодії з реальністю можливий лише тоді, коли ми дистанціюємося від неї та займаємо позицію спостерігача. У своїй новій книзі Михайло Ямпольський звертається до проблеми форми не тільки як способу перетворення матеріалу в мистецтві, але і як фундаментальної категорії людської свідомості. Саме тому автор пропонує розглядати цю працю як нарис нового підходу до теоретичної антропології, крізь призму якого Ямпольський розглядає варіанти виникнення форм зовнішнього та внутрішнього світів, звертає увагу як на їхнє взаємопроникнення, так і розпад, особливо актуальний у наші дні. Михайло Ямпільський — історик та теоретик мистецтва та культури, філософ, кінознавець та філолог. Професор Нью-Йоркського університету, доктор мистецтвознавства. До переїзду в Америку працював у ВНДІ кіномистецтва та Інституті філософії РАН. Серед книг, виданих у «НЛО»: «Мова – тіло – випадок: Кінематограф та пошуки сенсу» (2004), «Ткач та візіонер. Нариси історії репрезентації, або Про матеріальне та ідеальне в культурі» (2007), «Крізь тьмяне скло»: 20 розділів про невизначеність» (2010), «Пригов» (2016).