Тексти Д. Хармса зрозумілі і водночас загадкові. Саме це спонукало автора – відомого культуролога та літературознавця – присвятити своє дослідження поетиці, філософським витокам та культурному контексту творчості письменника. Все, що в ранньому авангарді служить магічному перетворенню дійсності, Хармс використовується для деконструкції самого поняття «дійсність» або для критики міметичних властивостей літератури. Автор просто читає Хармса, але це — творче читання чи, інакше, «вільний рух думки всередині тексту», який дозволяє йому зробити важливі спостереження та висновки, що стосуються не лише творчості Хармса, а й мистецтва XX ст. загалом.