Подібно Прусту, Філіп Клодель намагається зупинити час, зберігши в пам'яті ті миті, з якими не хочеться розлучатися, які подібні до спалахів яскравого світла на однотонному полотні повсякденного життя. Людина жива, поки відчуває, і запах – найсильніший каталізатор почуттів та спогадів .Запах томатів, які мати варила у великій каструлі, аромат акації, яку смажили в тісті, ні з чим не порівнянний дух, коли бабуся смажила часник. підвладний хід часу.Уривок з романуНа правах рекламиПереклад з французького Леоніда Єфімова