Ця історія могла статися будь-де, і героєм її міг бути будь-хто. Тому що жорсткість, підлість і черствість не мають географічних координат, імен та національностей. На Собачому архіпелазі трапляється пригода: на берег викидає три трупи. Троє чорношкірих чоловіків, мабуть нелегальних мігрантів, потонули, не допливши до омріяної землі, де розраховували знайти непогане життя. Впливові люди острова вирішують позбутися трупів, скинувши їх у кратер вулкана: у розслідуванні ніхто не зацікавлений, особливо ті, хто заробляє на нещасних нелегалах. Але, як завжди, у натовпі жорстоких і байдужих знаходиться той, хто прагне справедливості. І, як завжди, він приречений. Але є вищий суд – він не дозволить тим, хто винен у смерті інших, жити спокійно. Острів перетворюється на місто, описане «в одному російському романі»: мертве місто, перетворене на Зону. Місто, в яке ніколи не повернеться життя.