Новий, ретельно прокоментований і вільний від прикрих помилок попередніх видань переклад знаменитого твору французького письменника Ж. К. Гюїсманса (1848–1907). «Без дна» (1891), перша, присвячена сатанізму частина відомої трилогії, відноситься до «декадентського» періоду у творчості автора і є, по суті, романом у романі: з одного боку, це чи не єдиний у художній літературі життєпис Жиля де Ре, легендарного сподвижника Жанни д'Арк, після мученицької смерті Орлеанської Діви відданого служінню дияволу, з іншого — історія якогось паризького літератора, який, розчарувавшись у горезвісних духовних цінностях європейської цивілізації кінця XIX ст. безодня поділяє цю складну, суперечливу і тим не менш спрямовану до неба епоху і сучасний, позбавлений будь-яких злетів і падінь, безнадійно «плоський» десакралізований світ, що роз'їдається виразкою матеріалізму, з його убогою плебейською вірою в технічний прогрес і «гуман»