Скелет прокинувся, заворушився і засвітився зсередини. Потім він підвівся на ноги і почав крокувати від вікна до дверей і назад. Іноді він видавав нелюдський рев і в розпачі заламував руки. У Енн звело ліву ногу, і вона спробувала змінити позу. Дерево під нею рипнуло. І тут одна з балок, яку підрубав Джон, прогнулась і розкололася. З криком дівчина впала вниз. Якусь мить вона лежала на підлозі, скам'янівши від жаху. Скелет рушив на неї. У його глибоких очницях горіли мерехтливі зелені вогні. Костляві руки її схопили. У Енн було відчуття, що її стиснули величезні сталеві кліщі. Вона намагалася вирватися зі страшних обіймів, але він міцно тримав її. І тут Енн почула сміх, що леденить душу. Здавалося, він іде з глибини могили…