Раптом якийсь дивний шум розбудив дівчину. На цей раз це були не кроки та не голоси. Щось шкрябалося і шаруділо за вікном. Вона обережно обмацала ліжко поряд із собою і доторкнулася до чоловіка. Значить, там зовні був не він. Вона хотіла його розбудити, але потім передумала. Раптом він знову підніме її на сміх? Неллі вирішила спочатку сама подивитися, у чому річ. Адже це могла бути просто кішка. Дівчина встала і підійшла до вікна. Крізь фіранку пробивалося слабке місячне світло. За вікном рухалася якась тінь. Неллі мало не закричала, але потім згадала, що недалеко від вікна росло високе дерево з гілками, що звисали вниз. Можливо, це вітер так сильно ворушив і притискав до скла. Саме вони й шкрябали по вікну. Вона розсунула фіранки і скам'яніла від жаху. До скла зовні притискалося потворне обличчя. Дикі очі дивилися на неї. Рот був спотворений огидною усмішкою.