На відміну від трьох перших книг, завданням яких був детальний опис становлення та розвитку єдиної традиції концепту Диявола, четверта книга розкриває руйнування єдності цієї традиції. Сама її назва відображає фрагментарність, оскільки ім'я Мефістофеля винайдено в шістнадцятому столітті для зображення Диявола в легенді про Фауста, яка, зрештою, привела західну літературу до таких нетрадиційних поглядів як думки Гете.