Основною проблематикою книги «Люцифер» відомого протестантського філософа Дж. Б. Рассела є розвиток історичного уявлення про диявола в різних цивілізаціях, яке досліджується за допомогою порівняльного методу, що дозволяє простежити, яким чином концептуальне зло персоніфікується через різне заломлення своєї негативної сутності. Книзі розглядаються середньовічні вчення про диявола, що виникли на православному Сході, католицькому Заході та в ісламському світі. Оскільки демонологія обрамляється в чітку структуру в Середньовіччі, особливий акцент робиться саме на середньовічній традиції, яка ввібрала в себе догматизм і містику як дві складові концепту про диявола. Автор намагається виявити різні аспекти прояву персоніфікованого зла, аналізуючи не тільки його догматичні та канонічні піднімаючи величезний пласт народних переказів, зафіксованих у фольклорі різних народів Європи та Азії. Середньовічний фольклор безпосередньо виражає всю глибину людських переживань та страхів під час особистої зустрічі зі злом.