Настає час, коли час у житті підбивати підсумки. Наш автор не нажив капіталів, не має зарубіжних рахунків та інших дорогих матеріальних благ: «Тільки пісні та думки мої у вузлику — Весь багаж, все інше — залишу». *** «Дякую тобі, читачу мій, Що особистому життю скромні уроки З цікавості ти прочитати готовий. Мене не мучить нікчемна тривога, Що злиденною народилася, і злиденною я помру…» Її «життя скромні уроки» звучать як заповіт нащадкам — «…Щоб головним не був у житті нашій грош… Щоб не поклонятися нам речам, Щоб любов була доступна всім, Щоб земля від вибухів не страждала, Не було в мріях злочинних тем!.. Не забувайте ні батьків, ні матерів… Весь світ за відповідь! Нехай пеньком наповнюється земля, І сплять спокійно діти!.. Нехай живе народ у блаженстві…» Проте, попереджає автор, «час святкувати ще, поки ворон не наситився, і розбій не заборонений!?.»