Герой, воїн, рятівник, захисник знедолених, лицар без страху та докору?.. Нічого подібного. Чаклун, чаклун, перевертень — ось як мене називали. Чого вже тут скажеш — репутацію я справді заробив дуже своєрідну. Навіть серед подібних. Але як не допомогти старим колегам, особливо коли весь світ котиться під укіс? Якби я тоді знав, чим це закінчиться! Крихітка помилка в ритуалі — і я вже в чужому світі. Надворі 1909 рік, миром правлять наділені Талантом аристократи, та якщо з Проривів прямо на вулиці Петербурга лізе всяка погань. Ні друзів, ні знайомих, ні грошей, ні титулу — лише незвичне худе тіло, кашкет гімназиста та жалюгідні залишки колишніх здібностей. Втім, яка різниця? Робота є робота.