Проспер Меріме (1803–1870) відомий насамперед своїми новелами, але він був також романістом, драматургом і здобув популярність на терені історії та археології. У цю книгу включені його п'єси, що ніколи раніше не видавалися російською мовою,— «Два спадщини, або Дон Кіхот» (1850) та «Дебют авантюриста» (1853). У центрі першої — традиційний конфлікт, пов'язаний із вигідним одруженням та отриманням спадщини, проте Меріме обіграє його в вельми незвичайній манері, виводячи на сцену сучасного Дон Кіхота і сплітаючи в п'єсі іронію та драматизм. Сюжет «Дебюту авантюриста» заснований на історичних подіях, які відбувалися в Росії в епоху Смутного часу: Меріме ділиться з читачем плодами своїх наукових розвідок і розповідає, ким, на його думку, насправді був Лжедмитрій, з якого середовища вийшов самозванець і як у його голові дозрів задум видати себе за загиблого в Угличі спадкоємця російського престолу.