Члени «зондеркоммандо», яким присвячена ця книга, є допоміжні робітники бригад, складених майже виключно з євреїв, яких нацисти змушували асистувати собі у масовому конвеєрному вбивстві сотень тисяч інших людей – як євреїв, так і неєвреїв. Близько ста чоловік із двох тисяч вціліли, а кілька десятків із них написали про пережите (або дали докладне інтерв'ю). Але й загиблі залишили по собі письмові свідчення, і частина з них була виявлена після закінчення війни в землі поблизу крематорію Аушівця-Освенцима. Композиція книги двочастинна. Перша – суто авторська – присвячена самому табору знищення та «зондеркоммандо» як безприкладному історичному та психоетичному феномену. Друга надана самим літописцям і є антологією, складеною з їхніх творів (тих частин, що піддалися прочитанню та перекладу).