У книзі запропоновано нову реконструкцію східнослов'янського язичництва, яка заперечує як висновки академіка Б. А. Рибакова, так і систему В. В. Іванова — В. Н. Топорова. Автор, відомий російський археолог і філолог, відкрив у чечено-інгушському фольклорі міфічні перекази Перуна, занесені на Кавказ тисячу років тому переселенням слов'ян у перипетіях арабських завойовницьких походів. Ці дані він зіставляє з російськими казками (зокрема про царя Салтана), повір'ями про відьом і русалок і літописним переказом. Перун постає у цій реконструкції як головний бог слов'ян із розряду вмираючих і воскресних божеств, схожий з Аполлоном і пов'язаний із сексуальним культом родючості. Докладно аналізуються так звана Велесова книга і дані археології.