Мілла зазвичай вважають одним із найзапекліших захисників лібералізму. Однак менш відомо те, що Мілль ставав дедалі більш відкритим для соціалістичних форм організації економіки у своєму подальшому житті — не в останню чергу в його Розділах про соціалізм. Як можна відстоювати фундаментальні принципи лібералізму — індивідуальну свободу по відношенню до держави та суспільства — і водночас залишатися відкритим для соціалістичних форм організації економіки? Джон Стюарт Мілль був найвпливовішим англомовним філософом дев’ятнадцятого століття. Він був натуралістом, утилітаристом і лібералом, чия робота досліджує наслідки ґрунтовного емпіричного погляду. Роблячи це, він намагався поєднати найкраще з мислення Просвітництва вісімнадцятого століття з новоствореними течіями романтичної та історичної філософії дев’ятнадцятого століття. Серед його найважливіших праць: «Система логіки» (1843), «Про свободу» (1859), «Утилітаризм» (1861) і «Дослідження філософії сера Вільяма Гамільтона» (1865).