Для російських політика як множинність управління схожа на катастрофу або як зазначав Салтиков – Щедрін «божого потурання». Російська людина зовсім не терпить «семибоярщину» і відносно спокійно почувається лише за наявності одного політика чи вождя на чолі всього свого суспільства. Проблема в тому, що світ тісний, ресурси обмежені, а боротьба лише загострюється. Тому і підходи до політики можуть бути різними. Письменник Дрю Міддлтон, наприклад, про британців писав так: «Британці за своєю суттю політична нація… Вони розглядають політику та правління як серйозне, гідне, а головне — цікаве заняття. Для багатьох британців техніка політики та правління в Нігерії, чи Луїзіані, чи Ісландії така ж захоплююча, як і новий реактивний винищувач для ентузіаста-авіатора. Вони давно знайомі з усією цією справою, і все ж таки воно залишається для них напрочуд цікавим». і «смажений півень клюнув». Примітно, що ці громадські організації російської еміграції і стали основою для створення всього світового співтовариства.