У 2-й частині монографії Ф. Броделя намальовано докладну картину життя середземноморських товариств, а також докладно описано основні її аспекти: економічний, політичний та цивілізаційний. Це найбільший розділ тричастинної праці Броделя, найбільш насичений оригінальним матеріалом і найбільш повно відбиває історичні уподобання автора. На відміну від 1-ї частини, що описує середземноморське географічне середовище, та 3-ї, присвяченої «подійній» історії, тут досліджено як стійкі соціальні структури, так і динаміка різноманітних процесів; дано їх докладні кількісні характеристики, висловлено своєрідний погляд на середземноморські цивілізації.

ЗМІСТ:ЧАСТИНА ДРУГА. КОЛЕКТИВНІ ДОЛИ ТА УНІВЕРСАЛЬНІ СУДІГІЕКОНОМІКА: СТОЛІТТЯ В ЦИФРАХ 191. Простір, ворог номер один 19Для тих, хто пише листи,— як довго вони йдуть 20Масштаби моря: показники рекордних швидкостей 22Середні швидкості руху 25Подробиці про доставку кореспонденції 28Новини як предмет розкоші 34Порівняння з сучасністю 36 77 роки) 42Простір та економіка 43Ярмарки, допоміжна господарська структура 47Місцеві економічні зони 52Чотирьохкутник Генуя, Мілан, Венеція, Флоренція2. Чисельність населення 65 Світ 60 чи 70 мільйонів 65 Пустельні землі Середземномор'я 68 Стовідсоткове зростання населення? 72Рівень та показники приросту 74Застереження та висновки 82Додаткові доводи та нові напрями досліджень 84Деякі статистичні дані 84Ще один показник: міграції 883. Чи можна побудувати "модель" середземноморської економіки? 91Сільське господарство, головна галузь економіки 93Промисловий баланс 101«Verlagssystem» і підйом міської промисловості 105Процвітання системи 107Мандрівна робоча сила 108Загальний ритм руху та його окремі складові. Обсяг торговельних угод 114Важливість і обмежені можливості торгівлі з далекими країнами 118Концентрація капіталу 121Загальний тоннаж середземноморського флоту 123Наземний транспорт 126Держави — найбільші підприємці сторіччя 127Коштовні метали та ринкова економіка 130 133Нарис шкали доходів 137Живлення — невідповідний критерій: на смак влади суп завжди хороший 139Чи вірні наші розрахунки? 141II. ЕКОНОМІКА: ДОРОГОЦІНІ МЕТАЛИ, ГРОШІ СИСТЕМИ ТА ЦІНИ 1771. Середземномор'я та суданське золото 179Вивіз дорогоцінних металів на Схід 179Суданське золото: прецеденти 182Португальці в Гвінеї: золото так само тече в Середземномор'ї 185Роль кон'юнктури 190Суданське золото в Північній Африці 1912 верпенський маршрут американських скарбів 197Французький канал 202Великий шлях з Барселони до Генуї і нова орбіта американського металу 205Наплив іспанської монети в Середземномор'ї 212В Італії панує «moneda larga» 215Генуезький вік 220Ярмарки в П'яченці 224Паперовий вік 230Між останнім банкрутством Філіпа II і 33 сучасників 241Роль Америки 245Доводи за і проти 246Заробітна плата плата 249 Земельна рента 250 Банки та інфляція 253 «Промисловці» 258 Зростання цін та держава 259Виснаження американських багатств 264Знецінені і фальшиві гроші 265Три століття металів 270III. ЕКОНОМІКА: ТОРГІВЛЯ І ТРАНСПОРТ 2971. Торгівля перцем 297 Середземноморський реванш: процвітання Червоного моря в другій половині XVI століття 299 Маршрути левантійської торгівлі 304 Нове пожвавлення португальської торгівлі 15Контракт Вельзеров і Фуггеров: 1586-1591 роки 318Збереження левантійських маршрутів торгівлі прянощами 320Можливі пояснення 3272. Стабільність та кризи середземноморської хліботоргівлі 329Зерно 330Правила торгівлі зерном 331Морські перевезення зерна 337Звідки вивозили зерно 340Східний хліб 345Хлібний ринок між рівно3 Лісабоні та Севільї 348Турецький хлібний бум: 1548—1564 роки 355Споживання власного хліба: становище в Італії між 1564 і 1590 роками 359Останній акт: ввезення північного хліба після 1590 року 363Силія3 з Атлантики 373Перша хвиля атлантичних судів : до 1550 року 374 Баски, біскайці і навіть галісійці 374 Португальці 376 Нормандці і бретонці 377 Фламандські судна 380 Перші вітрильні судна з Англії 380 про себе 386Повернення англійців у 1572—1573 роках 389Англо-турецькі переговори 1578— 1583 років 392Успіхи англійських мореплавців 394Ситуація наприкінці століття 396Плавання ганзейців та голландців 397Від зерна до прянощів: голландці завойовують Середземне море 398 Як голландці після 1570 без єдиного пострілу оволоділи Севільєю 404 Нові християни в Середземномор'ї 410 Вторгнення жителів півночі і захід сонця Середземномор'я 412 IV. Імперії 4431. Біля витоків імперій 448 Велич Туреччини: від Малої Азії до Балкан 448 Турки в Сирії та в Єгипті 456 Погляд на Турецьку імперію зсередини 456 лісоподібність 4702. Можливості та недоліки нових держав 473 «Чиновник» 473Передача та продаж посад 482Місцева автономія 486Фінанси та кредит на службі держави 4891600-1610: настав час середніх держав 497V. СУСПІЛЬСТВА 5091. Феодальна реакція 510Сеньйори та селяни 511Кастилія: протистояння грандів і титулованих осіб королю 515Ідальго і рехидори Кастилії 522Інші приклади 524Чехарда турецької знаті 527Чифтлики 5332. Відступництво буржуазії 535Середземноморська буржуазія 536Відступництво буржуазії 540Знатність на продаж 542Вараж ні революції 547Класова боротьба? 551Боротьба з волоцюгами та жебраками 553Всюдисущий розбій 557Розбійники та держави 560Розбійники та сеньйори 565Зростання розбійництва 568Раби 571Деякі висновки 572VI. ЦИВІЛІЗАЦІЇ 5891. Рухливість та стійкість цивілізацій 590Уроки повсякденності 590Як подорожували культурні цінності 593Взаємодія та протистояння культур 597Чи збереглася грецька цивілізація? 603Культурні території та кордони 604Приклад другорядного кордону: Іфрика 607Повільний процес обміну та передачі 6092. Зустрічі різних цивілізацій 612Турки на східних рівнинах Балкан 615Іслам морисків 620Проблеми морисків 621Географія Іспанії морисків 623Драма Гранади 629Гранада після Гранади 632Головність Заходу 6383. 643Цивілізація в повному розумінні слова 645Всюдисущі єврейські громади 653Юдаїзм і капіталізм 657Євреї в мінливій кон'юнктурі 664У контексті Іспанії 6674. Поширення зовні . 672Етапи бароко 673Чи потрібно сперечатися? 676 Рим як центр поширення середземноморської культури 676 Другий центр поширення середземноморської культури: Іспанія 681 Ще раз про занепад Середземномор'я 684 VII. ФОРМИ ВІЙНИ 7071. Війна ескадр та зміцнення кордонів 709Технічна сторона війни 711Війна та держава 712Війна та цивілізації 714Оборонна війна на Балканах 718Венеціанський «лімес» 719На Дунаї 722Посеред моря: біля берегів Неаполя та Сицилії 724Оборона італійських та іспанських берегів 729На берегах Північної Африки 730Гарнізонні містечка як найгірший вибір 736Плюс7 2. Піратство як допоміжна форма війни 742Піратство, старовинний та загальнопоширений промисел 743Міське каперство 747Корсарські трофеї 751Хронологія морського розбою 752Християнські корсари 752Християнський розбій у Леванті 757Перша епоха розквіту Алжиру 761Друга епоха алжирського процвітання 763Висно77 . ЗАМІСТЬ ВИСНОВОК: КОН'ЮНКТУРА І КОН'ЮНКТУРИ 791Вихідні обмеження 791Загальна тенденція 792Довготривалі коливання 796Кон'юнктура та банкрутства іспанського уряду 797Зовнішні та внутрішні війни 798Кон'юнктура у спільній історії 800Короткострокові кризи 801Список ілюстрацій 804Помилки, помічені в I томі 806