У романі омського письменника та журналіста М. Горнова розглядається аксіологічна сфера реальності, виражена у формі переживання та набуття сенсу. Переживання трактується автором як буттєва форма життєвого та культурного освоєння та присвоєння реальності, як процес переходу в суб'єктивний внутрішній світ людини об'єктивованих форм прояву сутності у процесі функціонування систем «людина – людина» та «людина-соціум».