«…Біло-зелена завіса вибухнула сніговою хмарою. Андрій скривився. Він хотів сказати про необхідність берегти патрони, але не встиг - побачив, як з глибини снігової суспензії стрімко вирвався величезний звір. Кукіш не розгубився. Неймовірним, майже цирковим кульбітом, він відскочив під носом бурундука і, кинувши рушницю, рачки проклав у кучугурі «дорогу життя». Бурундук, не чекаючи від жертви такої спритності, за інерцією проскочив далеко вперед і, намагаючись розвернутися, підсковзнувся на крижаній плівці. Андрію здавалося, що це відбувається не з ним. Наче дивишся старе, чорно-біле кіно у сільському клубі, де картинка на екрані то йде смугами, то смикається, як паралітик. Він навіть не усвідомив, як у руках опинилася «драгунівка». Гримнув постріл. Бурундук із ревом присів на задні лапи і кинувся на другого мисливця. Приклад звично уперся в плече. На долоні холодний тягар цівки. Постріл. Ще постріл. І ще…»