«– Я багатий, у мене є володіння в Австрії, Іспанії та Італії. Вибирайте де б Вам хотілося жити. А може, Ви віддаєте перевагу навколосвітній подорожі? Ви не були в Індії? Я дивилася на нього на всі очі і не вірила своїм вухам. Ви, що ж, робите мені пропозицію? Він підняв брови і смішно наморщив носа. — Ви так це називаєте? А чому б і ні, зрештою? Гадаю, маркіз схвалив би наш союз. У мене навколо йшла голова. — Але ж Ви мене зовсім не любите! — А яке це має значення? Ви мені подобаєтеся, та й я вам не байдужий. Чи не так? Сподіваюся, у місячному світлі не було помітно, як я почервоніла.»