Книга продовжує традиції російської соціальної філософії, що зародилися на початку минулого століття – в епоху катастрофічних змін у країні, коли було необхідно знайти онтологічні підстави в глибині самосвідомості народу в цілому, які не зачіпаються політичними та соціальними змінами, але спрямовують їх у формі прихованої всенародної волі». Засновником цього напряму вважається російський філософ С. Л. Франк, для якого соціальна філософія була філософією релігійною, а воля народу визначалася Волею Божою. Епоха нових змін зажадала розширити межі дослідження у змістовному, а й у формальном плане.В цій книзі розроблено проблеми соціальної філософії як дисципліни, онтологічно властивої структурі самого суспільства. Основна тема присвячена поглибленню питання про самовизначення людини в міру її возз'єднання із загальністю як такої, втіленої в різних соціальних умовах і зберігається при зміні соціальних формацій. Вводяться терміни, що відповідають окремим етапам реальності, що набирає чинності; розглядаються формування поняття волі у західній культурі та східні уявлення про суб'єктивність міжособистісних сил; дається приклад діалогу між Заходом та Сходом. Для фахівців, які працюють у галузях історії філософії, соціальної психології та порівняльного релігієзнавства, а також аспірантів гуманітарних вузів.