У повісті «Самотній голос у зіркову ніч» розповідається про «голодомор» на початку тридцятих років на Верхньому Доні, тобто про те, про що довго мовчали архіви. «Голодомор» у ці роки, що охопив хліборобні області СРСР, був викликаний колективізацією сільського господарства, протидією цьому явищу з боку більшості селянства, жорстоким тиском на нього з боку партійної верхівки та індустріалізацією, що почалася. Більшовики на чолі зі Сталіним вирішили розрубати цей клубок одним махом, не розбираючись, хто має рацію, хто винен. Єдиною людиною, яка виступила проти такої політики та жорстоких методів її проведення, був великий російський письменник Михайло Шолохов.