Ми звикли асоціювати поняття військово-духовних, військово-чернечих та лицарських орденів, та й поняття «лицар» та «монах» як такі, виключно з християнською, західною релігією, культурою та ідеологією. Тим часом ці уявлення насправді виявляються черговим міфом. Так, наприклад, величезний потенціал відродження лицарства наочно продемонструвала в роки Другої світової війни Японія, де самурайський кодекс честі «бусидо» досяг своєї кульмінації у явищі, яке, на думку Заходу, видається проявом найдикішого фанатизму – камікадзе. Можна провести аналогії з акціями сучасних ісламістів, чиї «шахіди – мученики за віру» з лав «Братів-мусульман», «Хезболли», «Аль-Каїди» та всіляких «джамаатів» і «фідаїни» черпають сили в традиціях, що сягають своїм корінням в епоху таємних орденів мусульманського Сходу.