У IV ст. п. Р.Х. на Європу обрушилися кочівники гуни, що прийшли з Азії. Античні історики визнали гунів не людьми, а виродками пекла. У V ст. цар гунів Аттіла створив імперію кочівників від Волги до Рейну на чолі з гунами, що ледь не завоювали обидві Римські імперії - Східну та Західну. Про долю гунів розповідає книга Вольфганга Акунова. Вона виходить у серії «Документи та матеріали стародавньої та нової історії Суверенного Військового ордена Єрусалимського Храму», бо саме в описану в ній епоху сягає коріння пізнішого християнського лицарства, найвищим втіленням і архетипом якого став Орден бідних соратників Христа і Храму.