Паскаль Кіньяр — один із найзначніших письменників сучасної Франції. Критики визнають, що творчість цього прозаїка, по праву увінчаного 2002 року Гонкурівською премією, навряд чи піддається звичній класифікації. Для його образів, що витають у чарівному трикутнику між філософським есе, романом і високою поезією, не існує готових висловів, слів звичного словника. На вощених табличках вона записує свої покупки, фінансові надходження, кумедні та зворушливі сценки. Протягом двадцяти років, поки ведуться записи, занепадає Римська імперія, посилюється міць християнства, готи тричі беруть в облогу Рим, а Акронія Авіція скрупульозно вказує, скільки мішечків золота надійшло з провінції, нагадує собі, що треба додати у вино три ложки снігу, стежить за польотом ластівки, безпристрасно або з раптовою гіркотою фіксує прикмети власної старості, старіння друзів і коханців. І в цих по-жіночому непослідовних записах міститься речовина такої концентрації, що замкнений у пляшці час вибиває пробку і в повітрі розливається терпкий аромат епохи, що часом стоїть важких томів Тита Лівія. — одна із найяскравіших подій у європейській прозі кінця XX століття.