Гійом Аполлінер (1890–1918) — не лише великий французький поет, а й блискучий прозаїк, автор книг «Гниючий чародій», «Єресіарх і К°», «Кінець Вавилону» та ін., а також багатьох оповідань, « казок» та історій, що збереглися в рукописах або розкиданих за журналами. Сам Аполлінер незмінно підкреслював, що вважає для себе прозу не менш значущою, ніж поезія. Роман «Кінець Вавилону», вперше перекладений російською мовою, малює картини останніх подій епохи історичного Вавилону, показаних через долі персонажів, запозичених автором з його дійсності. Критики не раз наголошували на провокаційності та скандальності «Кінця Вавилону», що, зрозуміло, привертає додаткову увагу до цього твору.