Гійом Аполлінер (1880–1918) — одне з найзначніших імен в історії європейської літератури Завершивши класичний період французької поезії, він відкрив горизонти «нової ліричної свідомості». Його поетичний «Бестіарій» (1911), книги «Алкоголі» (1913) та «Каліграми» (1918) багато в чому визначили шляхи подальшого розвитку та побутування поезії. Вперше виходить у Росії тритомне Зібрання творів Аполлінера виносить на суд читача блискучі зразки його лірики. У перший том Зібрання творів увійшли поетичні збірки автора, притча «Гниючий чарівник» (1909), представлений театр Аполлінера його знаменитою п'єсою «Грудь Тірес7 у передмові до якої вперше з'явилося слово «сюрреалізм», підхоплене найближчими послідовниками поета.