Луї де Берньєр, автор бестселера «Мандоліна капітана Кореллі», латиноамериканської магічної трилогії та роману-епопеї «Безкрилі птахи», розповідає пронизливу історію кохання. Йому сорок, він англієць, комівояжер мимоволі. Його життя проходить під новини по радіо та хропіння дружини та непомітно перетворилося на болото. Їй дев'ятнадцять, вона сербка, відставна повія. Її життя сповнене подій, але воно від них таке втомилося, що хоче заснути і ніколи не прокидатися. Вона розповідає йому історії – хто знає, наскільки правдиві? Він збирає гроші, сподіваючись якось її купити. Шехріяр та його Шехерезада. Схоже, вони закохані одне в одного. Вони один для одного – рідкісний шанс розпочати все наново. Але що таке кохання? «Я досить часто закохувався, – каже він, – але тепер зовсім знемагав і вже не розумію, що це означає… Щоразу закохуєшся трохи інакше. І потім, саме слово "любов" стало розхожим. А має бути святим і потаємним… Нещодавно спало на думку, що кохання – щось протиприродне, що пізнається через кінокартини, романи та пісні. Як відрізнити кохання від хтивості? Ну, хіть все ж таки зрозуміла. Можливо, відповідь таїться на сторінках нової книги Луї де Берньєра - письменника, який має безцінну властивість: він ні на кого не схожий, і всі його твори не схожі один на одного. /p>