«Надзвичайно красивий… Ха Цзінь зображує деталі соціального етикету, їжі, стосунків у сільській родині та складну, але тривожно примітивну структуру провінційного життя з тією поглиненою пристрастю до дрібниць, характерною для Діккенса та Бальзака». – Рецензія на книгу Los Angeles Times «Яскраве оповідання, текуче й земне… Нагадує Хемінгуея своїм розмахом, простотою та точною мовою… Витончена людська алегорія». – Chicago Sun-Times «Витончена краса… Сумна, щемливо смішна історія». – The Boston Sunday Globe"Бездоганно бездоганний... Сторінка за обережною сторінкою, що чекає, перетворюється на надзвичайно комічний роман." – Час"Небагато, але переконливо... Майстерність Джина та його розуміння універсальної мови людського серця роблять книгу вартою того, щоб її прочитати." – USA Today"Кривий, милий роман… Неочікувано рухаючись… Так тихо й обережно сказано, що… ми читаємо далі терпляче, приємно відволікаючись, гадаючи, коли щось трапиться. Лише коли ми закінчимо, ми зрозуміємо, скільки вже було, і скільки очікування може бути власною болісною нагородою". -Newsday"Просвітлення… делікатне відтворення універсальних ускладнень кохання… Природне оповідання Ха Цзіня тихо передає текстуру повсякденне життя в подвійній китайській культурі… Жодна деталь не є сторонньою в цьому сумному, смішному та часто мудрому романі». – Літературний додаток The Village Voice «Надзвичайно… переконливо геніально… чудово кінематографічно». – The Philadelphia Inquirer «Дивовижно іронічний роман… складний і сумний, як життя… Він фіксує труднощі кохання в тоталітарному Китаї гострою прозою та переконливим зображенням людських примх». – Minneapolis Star Tribune"Тонкий і складний… його найкраща робота на сьогоднішній день. Зворушливі роздуми про вплив часу на кохання." – The Washington Post"[Джін] розкриває деякі вражаюче оригінальні ідеї про людське життя та кохання… у розповіді, яка вражає читача своєю простотою та витонченістю". «The Providence Sunday Journal» [Очікування] — шедевр реалізму та твір іронічної алегорії, його таємничий чужий світ, сповнений персонажів, які знайомляться з кожною сторінкою… Завдяки нагромадженню маленьких, спритних мазків Китай 20-го століття є накладений на пейзаж стародавнього розмальованого сувою». -The Plain Dealer"Справді високе досягнення". – The New York Review of Books***Цей роман розповідає історію Лінь Конга, людини, яка живе у двох світах і бореться з суперечливими твердженнями. двох абсолютно різних жінок, коли він рухається через політичні мінні поля суспільства, покликаного регулювати кожен його крок.***Огляд Amazon.com"Кожного літа Лін Конг повертався до Гусячого села, щоб розлучитися зі своєю дружиною Шую." Подібно до казки, майстерний роман Ха Цзіня про кохання та політику починається з формули — і, як і казка, «Чекання» використовує свою легку, оманливо просту структуру, щоб охопити широкий спектр істин про людське серце. Лін Конг — китайський військовий лікар, який потрапив у пастку шлюбу за домовленістю, який бентежить і відштовхує його. (Шую має сільські звичаї, висохле обличчя та найпринизливіше з усіх — зв’язані ноги.) Тим не менш, він задоволений своїм охайним військовим життям, принаймні до тих пір, поки не закохується в Манну, медсестру в його лікарні. Статут забороняє офіцеру розлучатися без згоди дружини - доки не виповниться 18 років, тобто після цього він може знову одружитися. Отже, рік за роком Лін просить свою дружину про його свободу, і рік за роком він повертається з будівлі провінційного суду: все ще одружений, все ще не в змозі завершити свої стосунки з Манною. Ніщо так не живить любов, як поставлені на її шляху перешкоди, чи не так? Але роман Джина відповідає на запитання, що могло б статися з Ромео та Джульєттою, якби їхній роман розтягнувся на кілька десятиліть. У початковому замішанні свого цнотливого кохання Лін жадає спокою й тиші своєї «старої колії». Тоді вбивство часу стає своєрідною колією, і врешті-решт він змушений дійти висновку, що він «чекав вісімнадцять років лише заради очікування». Звичайно, тут є політична алегорія, але вона природним чином виростає з сердець цих персонажів. Ні Лін, ні Манна не є особливо ідейними, і бурхливі події, що відбуваються навколо них, здебільшого залишаються непоміченими. Вони зустрічаються під час форсованого військового маршу, а перший ніжний момент переживають під час опери про морську битву. (Поки публіка вигукує: «Геть японський імперіалізм!», подружжя тримається за руки і мрійливо дивиться одне одному в очі.) Коли Лін одного літа в Гусячому селі, спільний знайомий ґвалтує Манну; Через роки ґвалтівник з’являється в телевізійному репортажі під назвою «Збагатитися — це славно», після того, як заробив тисячі на будівництві. Джин чинить опір ідеологічним іроніям, подібним до цих, але наслідки тоталітаризму для Ліня очевидні: «Дозволь мені розповісти тобі, що насправді сталося», — сказав голос. Усі ці роки ти чекав заціпенівши, як сомнамбула, якого тягнуть і штовхають чужі думки, зовнішній тиск, ваші ілюзії, офіційні правила, які ви засвоїли. Ви були введені в оману своїм власним розчаруванням і пасивністю, вважаючи, що те, що вам не дозволено мати, — це те, що судилося прийняти вашому серцю. Ха Джін сам служив у Народно-визвольній армії, і фактично покинув рідну країну до США лише в 1985. Те, що людина, яка не є носієм мови, може вимовити таку прозору та потужну англійську, справді дивовижна, але насправді його проза — найменше з чудес тут. Неймовірно, Джин змушує незавершене 18-річне кохання стати таким же невідкладним, як політичний терор чи війна, тоді як події, що змінюють історію, набувають негайності домашньої дилеми. Витончено сформульований, бездоганний темп, Waiting is той тип реалістичного роману, який, на вашу думку, більше не пишеться. Від Publishers Weekly. Спокійний, але захоплюючий другий роман Джина (після «У ставку») розповідає про гостру дилему звичайної людини, яка втрачає найкращі можливості у своєму житті, просто намагаючись виконати свій обов’язок – за визначенням спочатку його традиційних китайських батьків, а потім Комуністичної партії. Відображаючи зміни в китайському комунізмі з 60-х до 80-х років, роман зосереджується на Лінь Конгу, військовому лікарі, який погоджується, коли його мати помирає, на шлюб за домовленістю. Його наречена, Шую, виявляється сільською жінкою, яка виглядає набагато старшою за свої 26 років і має, на превеликий збентеження Ліна, лотосові (пов’язані) стопи. У той час як Шую залишається в сімейному домі Ліна в Гусячому селі, доглядаючи спочатку за матір'ю, а потім за хворим батько, і народжуючи Лін дочку, Лін живе далеко в армійському шпиталі, відвідуючи його лише раз на рік. Опинившись у шлюбі без кохання, Лін закоханий у медсестру Манну Ву, що заборонено комуністичними правилами. Згідно з правилами місцевої партії, Лін не може розлучитися зі своєю дружиною без її дозволу, доки вони не розлучилися 18 років. Незважаючи на те, що Джин привносить рух і деяку напругу в іноді смирене, іноді нетерпляче очікування Лін і Манни – вони не завершать свої стосунки, доки Лін не звільниться – лише в третій частині роману, коли Лін нарешті розлучається, історія збирає реальну історію. сила. Хоча бездіяльність є ризикованою темою, а думки обережної людини створюють досить зважений стиль прози (перші два розділи описують моменти, коли герої вирішують не діяти), останні розділи зворушливі та глибоко іронічні, що ще раз доводить, що цей поет і лауреат нагород оповідач може представити потужну довгу фантастику про світ, чужий більшості західних читачів. (Жовтень.) До відома: Джин шість років служив у Народно-визвольній армії та прибув до США в 1985 році.