16 березня 1831 р. побачив світ роман В. Гюго «Собор Паризької Богоматері». Письменник відчайдушно не хотів закінчувати рукопис. Липнева революція, що відбувалася прямо за вікном автора в квартирі на площі Вогезов, сильно відволікала його. «Він закрив на ключ свою кімнату, щоб не піддатися спокусі вийти на вулицю, і увійшов у свій роман, як у в'язницю…», – згадувала його дружина Читачі, які знали про історію вуличної танцівниці циганки Есмеральди, закоханого в неї Квазімодо, дзвонаря собору Нотр-Дам, священика Фролло і капітана Феба де Шатопера, хотіли бачити той химерний середньовічний Париж, символом якого був Собор Паризької Богом. Але цього міста більше не було. Собор уже багато років перебував у запустінні. Лише через кілька років після виходу книги Квазімодо все ж таки врятував Собор і уряд ухвалив розпочати реставрацію головного символу середньовічного Парижа. У форматі a4-pdf збережено видавничий макет книги.