«Не просто роман про музику, а музичний роман. Історія викладена в трьох частинах, що зливаються, як тризвуччя» (The Times). », «Папуга Флобера», «Кохання і так далі», «Перечуття кінця» та багатьох інших. Цього разу «однозначно найвитонченіший стиліст і найнепередбачуваніший майстер усіх мислимих літературних форм» звертається до життя Дмитра Шостаковича, причому у ювілейний рік: у вересні 2016-го весь світ відзначатиме 110 років від дня народження великого російського композитора. Втім, написання белетризованої біографії хвилює Барнса найменше, і мітить він набагато вище: маючи як художник ліцензію на будь-які фантазії, закоханий у російську літературу і чудово володіючи контекстом, він вибудовує свою споруду на хисткому ґрунті радянської історії, повної замовчування та напівправд…