- Кирило, прокидайся! - Батько відчинив двері і несильно потрусив сина за плече. – Вже половина сьомого, а тобі ще треба зібратися! - Так, тату! – Кирило швидко розплющив очі. Сну ніби й не бувало, хоча годинник показував лише половину сьомого, і давно він не вставав так рано. Перше вересня і сьогодні Кирило – щасливий першокурсник Московського Державного Технічного Університету імені Н.Е. Баумана (або «козеріг», що правильніше за університетською класифікацією) – перший раз пройде через прохідну як саме учень, а не переляканий абітурієнт з шаленим поглядом і тремтячими піджелками.