«…Доктор Ерклер, виявилося, був великий мандрівник, який за власним бажанням супроводжував одного з найбільших сучасних дослідників у його мандрівках і плаваннях. Не раз гинув разом з ним: від сонця — під тропіками, від морозу — на полюсах, від голоду — усюди! Проте з захопленням згадував про свої зимівлі в Гренландії та Новій Землі або про австралійські пустелі, де він снідав супом з кенгуру, а обідав засмаженим філе двоутробок або жирафів; а трохи далі мало не загинув від спраги, під час сорокагодинного переходу безводного степу, під 60 градусами сонця.— Так, говорив він, зі мною всяко бувало! траплялося!.. Якщо, втім не вважати таким надзвичайної зустрічі, про яку зараз розповім вам, і... дійсно, кілька дивних, навіть, можу сказати,— незрозумілих її наслідків...»