«…Цікавість перемогла голод. Я залишила свою кімнату, але замість їдальні пройшла до чоловікового кабінету і зупинилася біля дверей здивовано. Я знала, що нічого не роблю беззаконного,— у нас не було таємниць. Через півгодини він розповів би мені сам, у чому річ. Ваша дружина не має прав на цей капітал. Він заповіданий прадідом її князем Рамзаєвим спадкоємцям його старшої доньки лише на той випадок, якщо після п'ятдесяти років не виявиться спадкоємців його меншого сина...»