Новий російський переклад драматичних творів Сервантеса, опублікованих автором в 1615 р. в Мадриді під назвою «Вісім комедій та вісім інтермедій, нових і раніше не представлених», знайомить російського читача з раніше невідомим йому пластом творчості іспанської класики, П'єси ці становлять, безперечно, оригінальна художня єдність із витонченою композицією та великим імпліцитним теоретичним завданням. Драматургія Сервантеса освоєна російською культурною свідомістю значно меншою мірою, ніж «Дон Кіхот», і навіть меншою, ніж «Навчальні новели», хоча йдеться про драматургічне одкровення, так само значуще для початку Нового часу, як і обґрунтування жанрових новацій Мольєром в його "Версальському експромті". Одночасно слід сказати, що ми маємо класичний переклад інтермедій, виконаний А. Н. Островським. Переклад цей є потрійною літературною пам'яткою - сервантесовською, бо інтермедії задумані автором, як художнє і теоретичне ціле, пам'яткою творчості Островського як перекладача і драматурга і, нарешті, пам'яткою ранньої російської іспаністики. (переклад А.М.Косс, А.Ю.Міролюбової) (5). Пролог до читача (переклад А.М.Косс, А.Ю.Міролюбової) (7). Ю.Міролюбової) (11).КОМЕДІЇЗавзятий іспанець (переклад А.В.Родоського) (13).Обитель ревнощів, або Арденнський ліс (переклад А.Ю.Миролюбової) (137).Алжирська каторга (переклад К.С.Корконосенко) (247). Благочестивий шахрай (переклад В.М.Андрєєва) (390). Велика султанша донья Каталіна де Ов'єдо (переклад М.З.Квятковської) (500). Плутанина (переклад А.М.Косс, А.Ю.Міролюбової) (743). Педро де Урдемалас (переклад А.М.Косс, А.Ю.Міролюбової) (867). справам (980). Вдовий шахрай, іменований Трампагос (989). Обрання алькальдів в Дагансо (1010). Пильний сторож (1030). 1082).ДОДАТКИВ.Ю.Сілюнас. Сервантес – людина театру (1097). О. А. Світлакова. «Вісім комедій і вісім інтермедій» Мігеля де Сервантеса Сааведри (1119). (1235). Вказівник імен (1252).