Залякана своїм батьком, ректором Найп-Хілл, Дороті виконує свої покірні ролі слухняної доньки та знущаної економки. Її думки захоплені костюмами, які вона шиє для церковної шкільної п’єси, безнадійністю проповідування бідним і боргами, які вона не може сплатити в Англії, яка пережила депресію 1930-х років. Раптом її рутина руйнується, і Дороті опиняється в Лондоні. На ній шовкові панчохи, в кишені гроші, а імені вона не пам’ятає. Оруелл веде нас через ландшафт безробіття, бідності та голоду, де віра Дороті зазнає виклику через соціальну реальність, яка змінює її життя.