Ікона є головним героєм цієї книги – центром тяжіння дій влади, музейних працівників, торговців та покупців. Один із інтригуючих парадоксів історії полягає в тому, що творці «неринкової» радянської економіки зробили чималий внесок у розвиток світового ринку творів іконопису. На рубежі 1920–1930-х років їх зусиллями було зібрано колосальний експортний іконний фонд, проведена грандіозна рекламна кампанія – перша радянська закордонна іконна виставка, яка у всій пишноті представила світові новий антикварний товар – ікони з СРСР, встановлені зв'язки із західними антикварами та органами колекції іконок за кордоном. Пошук валюти для індустріалізації обернувся розвитком світового інтересу до ікони. Книга розповідає про історію музеїв і людей (до одних з них доля поставилася прихильно, до інших – безжально), про те, як було створено та ліквідовано грандіозні іконні збори Державного музейного фонду, хто і як відбирав ікони на експорт, скільки ікон віддали на продаж російські музеї, чи були продані ікони фальшивками, а також про те, яка доля чекала на ікони після продажу. Книга написана на основі величезного матеріалу, зібраного автором в архівах Росії, Європи та США. Олена Осокіна – доктор історичних наук, професор, лауреат Макаріївської премії та премії «Просвітитель».