Нагромадження випадковостей, везіння та невдачі… Історія кохання під час Голокосту… Героїня книги Ханни Кралль, варшавська єврейка Ізольда Регенсберг, йде на все, щоб врятувати заарештованого чоловіка. Вона в останній момент вибирається з Умшлагплац, звідки йдуть потяги до концтаборів, видає себе за польку, потрапляє до варшавської в'язниці, потім до Німеччини на роботи, біжить, повертається до Варшави, возить у Відень контрабандний тютюн, проходить через віденське гестапо, опиняється в Освенці , потім в іншому таборі, знову біжить, знову потрапляє в Освенцім… Потяг, що прямує до газових печей, зупиняється, ледь від'їхавши від станції: Освенцім щойно звільнений… Ізольда виживає завдяки своєму коханню. Наче Кандід із жовтою пов'язкою на рукаві, вона відстоює ідею доцільності долі, наполегливо стверджуючи, що все, що трапилося, — трапилося заради того, щоб вона змогла відшукати коханого.